Wolfenstein II: The New Colossus – огляд графічних налаштувань

 

У цьому огляді ми ознайомимося з графічними налаштуваннями та їх впливом на якість картинки в продовженні культового шутера, прадіда всього жанру, творінні студії Bethesda - Wolfenstein II: The New Colossus. Налаштувань досить багато, і вони дозволяють налаштувати гру практично для будь-якої конфігурації. Перейдемо безпосередньо до огляду.

З останнім тестом можна ознайомитись за наступним посиланням.

Першим налаштуванням, що впливає на якість зображення, є згладжування, в якому 7 режимів - TSSAA (8TX), SMAA (1TX), FXAA (1TX), TAA (1TX), SMAA, FXAA і Вимкнено. Різниця при перемиканні від TSSAA (8TX) до SMAA (1TX) видно відразу ж: краї предметів набувають "зубчастості", а листя на деревах стає менш густим. А ось перехід від SMAA (1TX) до FXAA (1TX), як не дивно, покращив картинку, трохи прибравши нерівності на краях об'єктів і зробивши зображення трохи чіткішим. При перемиканні з FXAA (1TX) на TAA (1TX) ми знову бачимо ту саму картину: з'являються нерівності, листя на деревах менш густе. Не зовсім зрозуміло, навіщо така кількість налаштувань, якщо між собою у них відмінність полягає в тому самому. Перехід з TAA (1TX) на SMAA змінює картинку вже набагато відчутніше - нерівностей на краях об'єктів стає набагато більше і вони набагато помітніші, зображення хоч і втрачає невелику замиленість, але не стає від цього чіткішим і красивішим. І знову при переході з SMAA на FXAA ми спостерігаємо тенденцію, що вже склалася, - зображення стає помітно кращим у порівнянні з налаштуванням, яке стоїть у списку "вище" за рангом. І, нарешті, Вимкнення згладжування знову робить картинку менш привабливою. Загалом згладжування залишило незрозуміле враження та непорозуміння.

Ідемо далі і переходимо в Розширені налаштування та зупиняємось на Освітленні. Тут 4 параметри: Надвисоке, Високе, Середнє та Низьке. При переході від Надвисокого до Високого і далі по спадній різниця проявляється в тому, що на екрані в міру зменшення якості стає все менше і менше джерел світла, в іншому ж різниці немає ніякої.

Далі йдуть Тіні, 5 параметрів: Убер, Надвисоке, Високе, Середнє та Низьке. Рівниця видно між усіма режимами і проявляється в тому, що в міру зменшення якості тіні стають менш насиченими і більш розмитими. Найбільш помітний перехід від Середніх до Низьких: деякі тіні стають настільки розмитими, що їх практично неможливо розглянути, плюс насиченість робить їх мало не прозорими.

Переходимо до Часток, 4 параметри: Надвисоке, Високе, Середнє та Низьке. Якість частинок, як правило, це одна з тих налаштувань в іграх, вплив якої на якість картинки побачити або взагалі неможливо, або дуже важко, що ми можемо бачити і на прикладі цієї гри. Як видно по скріншотах, різниці між надвисокими та низькими на око не помітно.

Наступним йде Спрямоване затінення, 4 параметри: Високе, Середнє, Низьке та Вимкнено. При переході від Високих до Середніх різниця практично не видно. Перехід від Середніх до Низьких помітний вже сильніше - зникають тіні, які об'єкти відкидають самі на себе, картинка трохи втрачає "глибину". Виняток помітно вже неозброєним поглядом - деякі дрібні тіні повністю зникають, інші стають набагато менш насиченими і картинка стає "плоскою".

Переходимо до Відбитків - 4 параметри: Надвисоке, Високе, Середнє та Низьке. Різниця між режимами помітна скрізь - при зменшенні якості спочатку якість відбиття стає гіршою, а потім вони взагалі пропадають. Між надвисоким і високим різниця видно незначно, перехід від високих до середніх впливає якість картинки вже помітно сильніше і найбільш помітна різниця між середніми і низькими.

Декалі - 3 режими, Надвисоке, Високе та Середнє. Різницю розглянути не вдалося.

Передача зображення, 5 параметрів: Убер, Надвисоке, Високе, Середнє та Низьке. Різницю вдалося розглянути лише між Убер якістю та Низьким – деякі текстури стали зовсім трохи більш розмитими, в іншому суттєвих відмінностей не спостерігається.

Якість води - 4 параметри: Надвисока, Висока, Середня та Низька. Різниця між усіма режимами видно, хоча ледь помітно. Виявляється це у зменшенні кількості відблисків та відбитків на поверхні води у міру зменшення якості та найбільш помітно при переході від Середніх до Низьких. В інших режимах різниця видно ледь помітно.

Об'ємне зображення - тут лише 2 режими, Високе та Середнє. Різниця між ними проявляється лише в тому, що при переключенні до нижчих параметрів з екрана зникає якась подібність серпанку, яку ледве помітно.

На черзі Анізотропна фільтрація текстур, де всього 5 режимів: 16х, 8х, 4х, 2х та трилінійна. Різницю можна помітити лише при переході до трилінійної фільтрації від 16х, а між усіма іншими режимами її не видно.

Далі у нас Фільтрація декалей, яка також представлена ​​5 режимами: 16х, 8х, 4х, 2х і Трилінійна. Різниці між режимами помітити не вдалося.

Наступний пункт це Анізотропна фільтрація карти освітлення, 3 режими: 4х, 2х та Трилінійна. На око різницю не відрізнити.

Анізотропна фільтрація залишкових типів зображення, а також 5 режимів: 16х, 8х, 4х, 2х і трилінійна. Як і в попередньому пункті, різницю не вдалося розглянути.

Йдемо далі і переходимо до Зміни деталізації, 4 параметри: Надвисоке, Високе, Середнє та Низьке. Як не дивно, але налаштування, яке, по ідеї, має чинити прямий вплив на якість зображення на екрані, насправді не змінює взагалі нічого.

Відкладений рендеринг, 2 параметри: Увімкнено та Вимкнено. Різниця між режимами начебто й помітна, але важко зрозуміти, що вона дає.

Хроматична аберація, 2 параметри: Увімкнено та Вимкнено. Знову ж таки, різниця якщо і є, то розглянути не вдалося.

Глибина поля, 2 параметри: Увімкнено та Вимкнено. Різницю помітити можна лише при детальному розгляді - при виключенні деякі об'єкти, на які не спрямований погляд, втрачають невелику розмитість і стають чіткішими.

Згладжує глибину різкості, 2 параметри: Увімкнено та Вимкнено. Різниці, як видно по скріншотах, немає.

І останнім пунктом йде HDR світіння, 2 параметри: Увімкнено та Вимкнено. Різниці, як ви можете бачити на скріншотах, немає або її розглянути дуже складно.

Підведемо підсумки. Хоч гра і вийшла наприкінці 2017 року і є проектом ААА класу, але навряд чи її графіку можна назвати чимось визначним. Так, картинка на екрані цілком приємна і радує око, але величезна кількість налаштувань графічної підсистеми і відсутність впливу на якість картинки на екрані здебільшого викликає м'яко кажучи, подив. Особливо якщо врахувати той факт, що на тому ж Вулкані ще в 2015 році вийшов DOOM і кавство графіки в ньому було суттєво вищим, не кажучи вже про продуктивність, яка при переході з OpenGL на Vulkan показала просто чудові результати. Чого, на жаль, не можна сказати про Wolfenstein II: The New Colossus. Може бути це і суто суб'єктивна думка, але при тому, що сама гра по собі є безумовним хітом, але ось в частині графіки хітом її назвати складно і виглядає вона як якщо не крок назад у порівнянні з вже згаданим DOOM, то явно і не як крок уперед.

{extravote 5}