Еволюція архітектур графічних процесорів: Від GeForce 256 до сучасних GPU

Еволюція архітектур графічних процесорів продовжує розвиватися, пропонуючи все більш високу продуктивність і підтримуючи передові технології. З кожним новим поколінням GPU стають все більш потужними, відкриваючи нові обрії для розробників та користувачів. Майбутнє графічних процесорів виглядає ще більш захоплюючим, з новими інноваціями та відкриттями, які продовжать змінювати світ комп'ютерної графіки та обчислень.

1999

NVIDIA GeForce 256

NVIDIA GeForce 256, випущена в 1999 році, стала першим графічним процесором, який отримав назву GPU. Цей пристрій запровадив концепцію апаратного трансформування та освітлення (T&L), що значно покращило якість та продуктивність тривимірної графіки. GeForce 256 використовувала 220-нм техпроцес і мала 32 МБ DDR-пам'яті, що працювала на частоті 166 МГц. Архітектура включала чотири піксельні конвеєри, кожен з яких міг обробляти по одному пікселю за такт, і була здатна виконувати 15 мільйонів трикутників на секунду.

GeForce 256 підтримувала DirectX 7, що дозволило розробникам ігор використати нові графічні ефекти. Вперше апаратне прискорення дозволило реалізувати реалістичні світлові ефекти та покращені текстури, що стало великим кроком уперед у порівнянні з програмними методами рендерингу. Карта мала AGP 4X інтерфейс, що забезпечувало високу пропускну спроможність даних між процесором та відеокартою.

ATI та 3dfx

На момент випуску GeForce 256 основними конкурентами NVIDIA були компанії ATI та 3dfx. ATI тоді випустила свою лінійку графічних карт Rage 128. Rage 128 підтримувала апаратне прискорення тривимірної графіки і була здатна працювати з роздільною здатністю екрану до 1600x1200. Карта використовувала 128-бітну шину пам'яті та підтримувала 32-бітовий колір. ATI активно працювала над покращенням своїх драйверів та програмного забезпечення для забезпечення стабільної роботи своїх графічних рішень.

3dfx у цей час випустила Voodoo3, продовживши свою успішну лінійку 3D-прискорювачів. Voodoo3 пропонувала апаратне згладжування та підтримувала до 256 кольорів. Карта використовувала 183 МГц графічний процесор та 16 МБ SGRAM. Voodoo3 була популярна серед геймерів завдяки своїй продуктивності та якості зображення, проте відсутність підтримки апаратного T&L обмежувало її можливості в порівнянні з GeForce 256.

2000

NVIDIA GeForce 2

У 2000 році NVIDIA випустила GeForce 2 GTS, яка стала значним покращенням у порівнянні з GeForce 256. GeForce 2 GTS використала 180-нм техпроцес і мала 64 МБ DDR-пам'яті. Мапа мала 8 піксельних конвеєрів, що подвоїло продуктивність порівняно з попереднім поколінням. GeForce 2 підтримувала DirectX 7 і OpenGL, що дозволило їй працювати з найпередовішими на той момент іграми та додатками.

GeForce 2 GTS запровадила підтримку багатотекстурування, що дозволило покращити якість текстур та створити більш реалістичні графічні ефекти. Карта також підтримувала новий інтерфейс AGP 4X Pro, що забезпечує ще більшу пропускну здатність даних.

ATI та Matrox

В цей час ATI випустила свою лінійку Radeon 7000, яка використовувала 180-нм техпроцес і мала до 64 МБ SDRAM. Radeon 7000 підтримувала апаратне T&L і багатотекстурування, що ставило її в один ряд з GeForce 2. ATI активно розвивала свої драйвери, що дозволило досягти високої сумісності та продуктивності в іграх та додатках.

Matrox, інший конкурент NVIDIA, випустив свою карту G400, яка використовувала 250-нм техпроцес і мала до 32 МБ SDRAM. G400 підтримувала DualHead, що дозволило підключати два монітори одночасно, і була популярна серед професійних користувачів за її високу якість зображення та підтримку багатозадачності.

2001

NVIDIA GeForce 3

У 2001 році NVIDIA випустила GeForce 3, яка стала першим графічним процесором із підтримкою DirectX 8 та шейдерів. GeForce 3 використовувала 150-нм техпроцес і мала до 128 МБ DDR-пам'яті. Карта включала 4 піксельних і 2 вершинних шейдера, що дозволило значно поліпшити графічні ефекти і деталізацію.

GeForce 3 підтримувала технологію nFiniteFX, яка дозволила розробникам створювати більш складні та реалістичні графічні ефекти, такі як динамічне освітлення та тіні, складні матеріали та анімації. Карта також використовувала технологію Lightspeed Memory Architecture, яка покращувала продуктивність завдяки більш ефективному використанню пам'яті.

ATI та Matrox

ATI випустила свою лінійку Radeon 8500, яка також підтримувала DirectX 8 та використовувала 150-нм техпроцес. Radeon 8500 мала до 128 МБ DDR-пам'яті і включала 4 піксельних і 2 вершинних шейдера. Карта підтримувала технологію HyperZ II, яка покращувала продуктивність за рахунок оптимізації роботи з пам'яттю та збільшення швидкості обробки графічних даних.

Matrox випустив свою карту Parhelia, яка використовувала 180-нм техпроцес і мала до 256 МБ DDR-пам'яті. Parhelia підтримувала до трьох моніторів одночасно і була орієнтована на професійних користувачів. Карта пропонувала високу якість зображення та підтримку різних графічних стандартів, таких як DirectX 8 та OpenGL.

2002

NVIDIA GeForce 4

2002 року NVIDIA випустила GeForce 4, яка стала значним кроком уперед у порівнянні з попередніми поколіннями. GeForce 4 використовувала 150-нм техпроцес і мала до 128 МБ DDR-пам'яті. Карта включала до 8 піксельних конвеєрів і підтримувала технологію nView, яка дозволяла підключати кілька моніторів.

GeForce 4 підтримувала DirectX 8.1 та технологію Accuview Antialiasing, яка покращувала якість зображення за рахунок згладжування країв. Карта також використовувала Lightspeed Memory Architecture II, яка покращувала продуктивність за рахунок ефективнішого використання пам'яті.

ATI та Matrox

ATI випустила свою лінійку Radeon 9700, яка використовувала 150-нм техпроцес і мала до 128 МБ DDR-пам'яті. Radeon 9700 підтримувала DirectX 9 і включала 8 піксельних і 4 вершинних шейдера. Карта пропонувала високу продуктивність та якість зображення, що зробило її популярною серед геймерів та професійних користувачів.

Matrox випустив свою карту Parhelia, яка використовувала 180-нм техпроцес і мала до 256 МБ DDR-пам'яті. Parhelia підтримувала до трьох моніторів одночасно і була орієнтована на професійних користувачів. Карта пропонувала високу якість зображення та підтримку різних графічних стандартів, таких як DirectX 8 та OpenGL.

2003

NVIDIA GeForce FX

У 2003 році NVIDIA представила архітектуру GeForce FX (або GeForce 5), яка принесла підтримку DirectX 9. GeForce FX використовувала 130-нм техпроцес і мала до 256 МБ DDR-пам'яті. Ця серія включала різні моделі, починаючи від FX 5200 і закінчуючи високопродуктивними FX 5950 Ultra. GeForce FX була першою серією NVIDIA, що використовує архітектуру CineFX, яка надавала складніші піксельні та вершинні шейдери, покращуючи реалізм графіки.

GeForce FX підтримувала технології Intellisample та UltraShadow, які покращували якість текстур та продуктивність тіньових ефектів. Однак серія зіткнулася з критикою за високе тепловиділення та шум, що змусило NVIDIA переглянути свої підходи до розробки наступних поколінь.

 ATI Radeon 9000 та Matrox Parhelia

ATI продовжила конкуренцію з NVIDIA, випустивши серію Radeon 9000, яка також підтримувала DirectX 9. Radeon 9000 використовувала 130-нм техпроцес і мала до 128 МБ DDR-пам'яті. Ця серія включала моделі, такі як Radeon 9500 та 9700, які пропонували відмінне співвідношення ціна/продуктивність. ATI активно покращувала свої драйвери та оптимізувала архітектуру для підвищення продуктивності.

Matrox продовжувала фокусуватись на професійних користувачах, випускаючи оновлення для своєї серії Parhelia. Ці карти пропонували відмінну якість зображення та підтримку багатомоніторних конфігурацій, проте не могли конкурувати з NVIDIA та ATI в ігровому сегменті.

2004-2005

NVIDIA GeForce 6

Архітектура GeForce 6, випущена 2004 року, стала значним кроком уперед для NVIDIA. Ця серія використовувала 110-нм техпроцес і мала до 512 МБ GDDR3-пам'яті. GeForce 6800 Ultra стала флагманською моделлю, пропонуючи високу продуктивність та підтримку нових графічних стандартів, таких як Shader Model 3.0.

GeForce 6 включала до 16 піксельних конвеєрів і 6 вершинних шейдерів, що значно покращило продуктивність в тривимірних додатках. Технології UltraShadow II та Intellisample 3.0 покращували якість тіней та текстур, роблячи ігри більш реалістичними. GeForce 6 також підтримувала SLI (Scalable Link Interface), що дозволило поєднувати дві відеокарти для подвоєння продуктивності.

ATI Radeon X800 та Matrox Parhelia

ATI відповіла на виклик NVIDIA серією Radeon X800, яка використовувала 110-нм техпроцес і мала до 256 МБ GDDR3-пам'яті. Radeon X800 пропонувала до 16 піксельних конвеєрів та 6 вершинних шейдерів, що ставило її на один рівень із GeForce 6800 Ultra. ATI активно розвивала свої технології, такі як HyperMemory та Avivo, які покращували продуктивність та якість зображення.

Matrox продовжувала роботу над своєю серією Parhelia, але не змогла конкурувати з NVIDIA та ATI в ігровому сегменті. Основна увага компанії була зосереджена на професійних рішеннях для багатомоніторних конфігурацій та спеціалізованих додатків.

2005-2006

NVIDIA GeForce 7

У 2005 році NVIDIA випустила серію GeForce 7, яка використовувала 90-нм техпроцес і мала до 512 МБ GDDR3-пам'яті. Флагманська модель GeForce 7800 GTX включала 24 піксельні конвеєри і 8 вершинних шейдерів, пропонуючи значне поліпшення продуктивності в порівнянні з попереднім поколінням.

GeForce 7 підтримувала технології HDR (High Dynamic Range) та Transparency Antialiasing, які покращували якість освітлення та згладжування. Карта також підтримувала SLI, дозволяючи користувачам поєднувати дві відеокарти для підвищення продуктивності.

Конкуренти: ATI Radeon X1000 та Matrox Parhelia

ATI відповіла серією Radeon X1000, яка використовувала 90-нм техпроцес і мала до 512 МБ GDDR3-пам'яті. Radeon X1800 XT стала флагманською моделлю, пропонуючи до 16 піксельних конвеєрів та 8 вершинних шейдерів. ATI впровадила технології, такі як Avivo та CrossFire, які покращували якість зображення та дозволяли об'єднувати дві відеокарти для підвищення продуктивності.

Matrox продовжувала роботу над своєю серією Parhelia, пропонуючи оновлення та покращення для професійних користувачів. Однак у ігровому сегменті Matrox не могла конкурувати з NVIDIA та ATI, які домінували на ринку.

2006-2008

NVIDIA GeForce 8

У 2006 році NVIDIA випустила серію GeForce 8, яка стала революційною завдяки впровадженню архітектури уніфікованих шейдерів. GeForce 8800 GTX використовувала 90-нм техпроцес і мала до 768 МБ GDDR3-пам'яті. Карта включала 128 уніфікованих шейдерів, які могли виконувати як піксельні, і вершинні операції.

GeForce 8 підтримувала DirectX 10 і пропонувала значне покращення продуктивності та якості графіки. Технології CUDA та PhysX дозволили використовувати графічні процесори для паралельних обчислень та фізичного моделювання, розширюючи можливості GPU за межі ігрової індустрії.

ATI Radeon HD 2000 та Matrox

ATI відповіла на виклик NVIDIA серією Radeon HD 2000, яка використовувала 65-нм техпроцес і мала до 1 ГБ GDDR3-пам'яті. Radeon HD 2900 XT стала флагманською моделлю, пропонуючи до 320 уніфікованих шейдерів та підтримку DirectX 10. ATI активно розвивала свої технології, такі як UVD (Unified Video Decoder) та CrossFireX, які покращували продуктивність та якість зображення.

Matrox продовжувала фокусуватись на професійних рішеннях, випускаючи оновлення для своєї серії Parhelia. Однак у ігровому сегменті Matrox не могла конкурувати з NVIDIA та ATI, які продовжували домінувати на ринку.

2008-2009

NVIDIA GeForce 9

У 2008 році NVIDIA випустила серію GeForce 9, яка використовувала покращений техпроцес та архітектуру, засновану на GeForce 8. Флагманська модель GeForce 9800 GTX+ використовувала 55-нм техпроцес і мала до 512 МБ GDDR3-пам'яті. Карта включала 128 уніфікованих шейдерів та підтримувала DirectX 10.

GeForce 9 пропонувала покращені технології, такі як HybridPower та PureVideo HD, які покращували енергоефективність та якість відтворення відео. Карта також підтримувала SLI, дозволяючи користувачам поєднувати дві відеокарти для підвищення продуктивності.

ATI Radeon HD 4000 та Matrox

ATI випустила серію Radeon HD 4000, яка використовувала 55-нм техпроцес і мала до 1 ГБ GDDR5-пам'яті. Radeon HD 4870 стала флагманською моделлю, пропонуючи до 800 уніфікованих шейдерів та підтримку DirectX 10.1. ATI активно розвивала свої технології, такі як ATI Stream та CrossFireX, які покращували продуктивність та розширювали можливості графічних процесорів.

Matrox продовжувала роботу над своїми професійними рішеннями, пропонуючи оновлення та покращення для своєї серії Parhelia. Однак у ігровому сегменті Matrox не могла конкурувати з NVIDIA та ATI, які продовжували домінувати на ринку.

2008-2010

NVIDIA GeForce GTX 200

У 2008 році NVIDIA випустила серію GeForce GTX 200, яка використовувала 65-нм техпроцес і мала до 1,5 ГБ GDDR3-пам'яті. Флагманська модель GeForce GTX 280 включала 240 уніфікованих шейдерів та підтримувала DirectX 10. GeForce GTX 200 пропонувала значне покращення продуктивності та підтримувала технології, такі як CUDA та PhysX.

GeForce GTX 200 підтримувала нову архітектуру Tesla, яка дозволяла використовувати графічні процесори для паралельних обчислень. Карта також підтримувала технології PureVideo HD та 3-way SLI, які покращували якість відтворення відео та дозволяли об'єднувати до трьох відеокарт для підвищення продуктивності.

 ATI Radeon HD 5000 та Matrox

ATI відповіла серією Radeon HD 5000, яка використовувала 40-нм техпроцес і мала до 2 ГБ GDDR5-пам'яті. Radeon HD 5870 стала флагманською моделлю, пропонуючи до 1600 уніфікованих шейдерів та підтримку DirectX 11. ATI активно розвивала свої технології, такі як Eyefinity та Stream, які покращували продуктивність та розширювали можливості графічних процесорів.

Matrox продовжувала фокусуватись на професійних рішеннях, випускаючи оновлення для своєї серії Parhelia. Однак у ігровому сегменті Matrox не могла конкурувати з NVIDIA та ATI, які продовжували домінувати на ринку.

2010-2011

NVIDIA GeForce GTX 400

У 2010 році NVIDIA випустила серію GeForce GTX 400, яка використовувала 40-нм техпроцес і мала до 1,5 ГБ GDDR5-пам'яті. Флагманська модель GeForce GTX 480 включала 480 уніфікованих шейдерів та підтримувала DirectX 11. GeForce GTX 400 пропонувала значне покращення продуктивності та підтримувала технології, такі як CUDA та PhysX.

GeForce GTX 400 використовувала архітектуру Fermi, яка дозволяла покращити продуктивність та енергоефективність. Карта також підтримувала технології 3D Vision та Surround, які покращували якість зображення та дозволяли використовувати кілька моніторів одночасно.

 ATI Radeon HD 6000 та Matrox

ATI випустила серію Radeon HD 6000, яка використовувала 40-нм техпроцес і мала до 2 ГБ GDDR5-пам'яті. Radeon HD 6970 стала флагманською моделлю, пропонуючи до 1536 уніфікованих шейдерів та підтримку DirectX 11. ATI активно розвивала свої технології, такі як Eyefinity та Stream, які покращували продуктивність та розширювали можливості графічних процесорів.

Matrox продовжувала роботу над своїми професійними рішеннями, пропонуючи оновлення та покращення для своєї серії Parhelia. Однак у ігровому сегменті Matrox не могла конкурувати з NVIDIA та ATI, які продовжували домінувати на ринку.

2011-2012

NVIDIA GeForce GTX 500

У 2011 році NVIDIA випустила серію GeForce GTX 500, яка використовувала 40-нм техпроцес і мала до 3 ГБ GDDR5-пам'яті. Флагманська модель GeForce GTX 580 включала 512 уніфікованих шейдерів та підтримувала DirectX 11. GeForce GTX 500 пропонувала значне покращення продуктивності та підтримувала технології, такі як CUDA та PhysX.

GeForce GTX 500 використовувала покращену архітектуру Fermi, яка дозволяла покращити продуктивність та енергоефективність. Карта також підтримувала технології 3D Vision та Surround, які покращували якість зображення та дозволяли використовувати кілька моніторів одночасно.

 AMD Radeon HD 7000 та Matrox

AMD після придбання ATI випустила серію Radeon HD 7000, яка використовувала 28-нм техпроцес і мала до 3 ГБ GDDR5-пам'яті. Radeon HD 7970 стала флагманською моделлю, пропонуючи до 2048 уніфікованих шейдерів та підтримку DirectX 11.1. AMD активно розвивала свої технології, такі як Eyefinity та GCN (Graphics Core Next), які покращували продуктивність та розширювали можливості графічних процесорів.

Matrox продовжувала роботу над своїми професійними рішеннями, пропонуючи оновлення та покращення для своєї серії Parhelia. Однак у ігровому сегменті Matrox не могла конкурувати з NVIDIA та AMD, які продовжували домінувати на ринку.

2012-2013

NVIDIA GeForce GTX 600

У 2012 році NVIDIA випустила серію GeForce GTX 600, засновану на архітектурі Kepler. Ці графічні процесори використовували 28-нм техпроцес і мали до 4 ГБ GDDR5-пам'яті. Флагманська модель GeForce GTX 680 включала 1536 CUDA-ядер та підтримувала DirectX 11.1. Основна увага в архітектурі Kepler була приділена енергоефективності та збільшенню продуктивності на ват.

GeForce GTX 600 підтримувала технології GPU Boost, які динамічно збільшували частоту ядра для підвищення продуктивності у вимогливих додатках. Карти також підтримували NVIDIA Surround та 3D Vision, що дозволяло використовувати кілька моніторів та насолоджуватися стереоскопічною 3D-графікою.

 AMD Radeon HD 8000 та Matrox

AMD випустила серію Radeon HD 8000, яка використовувала покращений 28-нм техпроцес і мала до 3 ГБ GDDR5-пам'яті. Radeon HD 8970 була флагманською моделлю, що включає 2048 потокових процесорів та підтримку DirectX 11.1. AMD продовжувала розвивати архітектуру GCN, покращуючи продуктивність та енергоефективність своїх графічних процесорів.

Matrox, як і раніше, зосередившись на професійних рішеннях, оновлювала свої карти для багатомоніторних конфігурацій та спеціалізованих додатків. В ігровому сегменті Matrox не могла конкурувати з NVIDIA та AMD, які залишалися лідерами ринку.

2013-2014

NVIDIA GeForce GTX 700

У 2013 році NVIDIA представила серію GeForce GTX 700, яка була заснована на покращеній архітектурі Kepler. Ці графічні процесори використовували 28-нм техпроцес і мали до 4 ГБ GDDR5-пам'яті. Флагманська модель GeForce GTX 780 включала 2304 CUDA-ядер та підтримувала DirectX 11.2. Основну увагу в цій серії було приділено підвищенню продуктивності та енергоефективності.

GeForce GTX 700 підтримувала технології GPU Boost 2.0, які забезпечували ще більше збільшення частоти ядра підвищення продуктивності. Карти також підтримували технології ShadowPlay та G-Sync, що покращували запис ігор та синхронізацію кадрів для більш плавного геймплею.

 AMD Radeon R9 200 та Matrox

AMD випустила серію Radeon R9 200, яка використовувала 28-нм техпроцес і мала до 4 ГБ GDDR5-пам'яті. Radeon R9 290X стала флагманською моделлю, що включає 2816 потокових процесорів та підтримку DirectX 11.2. AMD впровадила технології Mantle та TrueAudio, які покращували продуктивність в іграх та якість звуку.

Matrox продовжувала оновлювати свої професійні рішення, випускаючи карти для багатомоніторних конфігурацій та спеціалізованих програм. В ігровому сегменті Matrox не могла конкурувати з NVIDIA та AMD, які продовжували домінувати на ринку.

2014-2016

NVIDIA GeForce GTX 900

У 2014 році NVIDIA представила серію GeForce GTX 900, засновану на архітектурі Maxwell. Ці графічні процесори використовували 28-нм техпроцес і мали до 4 ГБ GDDR5-пам'яті. Флагманська модель GeForce GTX 980 включала 2048 CUDA-ядер і підтримувала DirectX 12. Основну увагу в архітектурі Maxwell було приділено збільшенню продуктивності на ват і покращенню енергоефективності.

GeForce GTX 900 підтримувала технології Dynamic Super Resolution (DSR) та Multi-Frame Sampled Anti-Aliasing (MFAA), які покращували якість зображення. Карти також підтримували технологію VR Direct, яка оптимізує продуктивність у віртуальній реальності.

 AMD Radeon R9 300 та Fury

AMD випустила серію Radeon R9 300 та лінійку Fury, яка використовувала 28-нм техпроцес і мала до 4 ГБ HBM-пам'яті (High Bandwidth Memory). Radeon R9 Fury X стала флагманською моделлю, що включає 4096 потокових процесорів та підтримку DirectX 12. AMD активно розвивала технології, такі як LiquidVR та FreeSync, які покращували продуктивність та якість зображення в іграх.

Matrox продовжувала оновлювати свої професійні рішення, пропонуючи карти для багатомоніторних конфігурацій та спеціалізованих програм. В ігровому сегменті Matrox не могла конкурувати з NVIDIA та AMD, які залишалися лідерами ринку.

2016-2018

NVIDIA GeForce GTX 10

У 2016 році NVIDIA представила серію GeForce GTX 10, засновану на архітектурі Pascal. Ці графічні процесори використовували 16-нм техпроцес і мали до 11 ГБ GDDR5X-пам'яті. Флагманська модель GeForce GTX 1080 Ti включала 3584 CUDA-ядер та підтримувала DirectX 12. Основну увагу в архітектурі Pascal було приділено покращенню продуктивності та енергоефективності.

GeForce GTX 10 підтримувала технології Ansel та Simultaneous Multi-Projection (SMP), які покращували захоплення зображень та продуктивність у віртуальній реальності. Карти також підтримували технологію NVIDIA GameWorks, пропонуючи розробникам набір інструментів для покращення графіки в іграх.

 AMD Radeon RX 400 та RX 500

AMD випустила серію Radeon RX 400 та RX 500, яка використовувала 14-нм техпроцес і мала до 8 ГБ GDDR5-пам'яті. Radeon RX 580 стала флагманською моделлю, що включає 2304 потокових процесора та підтримку DirectX 12. AMD впровадила технології Polaris та Radeon Chill, які покращували продуктивність та енергоефективність.

Matrox продовжувала фокусуватися на професійних рішеннях, оновлюючи свої карти для багатомоніторних конфігурацій та спеціалізованих програм. В ігровому сегменті Matrox не могла конкурувати з NVIDIA та AMD, які продовжували домінувати на ринку.

2018-2020

NVIDIA GeForce RTX 20

У 2018 році NVIDIA представила серію GeForce RTX 20, засновану на архітектурі Turing. Ці графічні процесори використовували 12-нм техпроцес і мали до 11 ГБ GDDR6-пам'яті. Флагманська модель GeForce RTX 2080 Ti включала 4352 CUDA-ядра і підтримувала DirectX 12. Основну увагу в архітектурі Turing було приділено підтримці трасування променів (Ray Tracing) та технологій штучного інтелекту.

GeForce RTX 20 підтримувала технології NVIDIA DLSS (Deep Learning Super Sampling) та Real-Time Ray Tracing (RTX), які покращували якість зображення та продуктивність. Карти також підтримували технологію NVIDIA Reflex, яка зменшує затримку введення для більш плавного ігрового процесу.

 AMD Radeon RX 5000

AMD випустила серію Radeon RX 5000, яка використовувала 7-нм техпроцес і мала до 8 ГБ GDDR6-пам'яті. Radeon RX 5700 XT стала флагманською моделлю, що включає 2560 потокових процесорів та підтримку DirectX 12. AMD впровадила архітектуру RDNA, яка покращувала продуктивність та енергоефективність.

2020-2022

NVIDIA GeForce RTX 30

У 2020 році NVIDIA представила серію GeForce RTX 30, засновану на архітектурі Ampere. Ці графічні процесори використовували 8-нм техпроцес і мали до 24 ГБ GDDR6X-пам'яті. Флагманська модель GeForce RTX 3090 включала 10496 CUDA-ядер та підтримувала DirectX 12 Ultimate. Основна увага в архітектурі Ampere була приділена збільшенню продуктивності та підтримці трасування променів та технологій штучного інтелекту.

GeForce RTX 30 підтримувала технології NVIDIA DLSS 2.0 та Reflex, які покращували якість зображення та зменшували затримку введення. Карти також підтримували технологію NVIDIA Broadcast, яка покращувала якість потокового відео та звуку.

Конкуренти: AMD Radeon RX 6000

AMD випустила серію Radeon RX 6000, яка використовувала 7-нм техпроцес і мала до 16 ГБ GDDR6-пам'яті. Radeon RX 6900 XT стала флагманською моделлю, що включає 5120 потокових процесорів та підтримку DirectX 12 Ultimate. AMD впровадила архітектуру RDNA 2, яка покращувала продуктивність та енергоефективність.

2022-тепер

NVIDIA GeForce RTX 40

Серія GeForce RTX 40, випущена NVIDIA у 2022 році, заснована на архітектурі Ada Lovelace. Ці графічні процесори використовують 4-нм техпроцес і мають до 24 ГБ GDDR6X-пам'яті. Флагманська модель GeForce RTX 4090 включає 16384 CUDA-ядра та підтримує DirectX 12 Ultimate. Основна увага в архітектурі Ada Lovelace приділена збільшенню продуктивності та підтримці трасування променів та технологій штучного інтелекту.

GeForce RTX 40 підтримує технології DLSS 3 та Real-Time Ray Tracing, які покращують якість зображення та продуктивність. Ці карти також підтримують технологію NVIDIA Reflex, що зменшує затримку введення, та NVIDIA Broadcast, що покращує якість потокового відео та звуку. Тактові частоти серії RTX 40 варіюються від 2,5 до 2,8 ГГц, що значно вище в порівнянні з попередніми поколіннями.

AMD Radeon RX 7000

AMD випустила серію Radeon RX 7000, засновану на архітектурі RDNA 3. Ці графічні процесори використовують 5-нм техпроцес і мають до 16 ГБ GDDR6-пам'яті. Флагманська модель Radeon RX 7900 XTX включає 6144 потокових процесора та підтримує DirectX 12 Ultimate. AMD впровадила технології, такі як FSR (FidelityFX Super Resolution) та Ray Tracing, покращуючи продуктивність та якість зображення.

Radeon RX 7000 використовує вдосконалені технології енергоефективності та покращені можливості роботи з віртуальною реальністю. Карти цієї серії також підтримують технології AMD Infinity Cache, що збільшують пропускну здатність пам'яті, та AMD Smart Access Memory, що дозволяє процесорам Ryzen використовувати всю доступну відеопам'ять.

майбутнє

NVIDIA GeForce RTX 50

Очікувана серія GeForce RTX 50 буде ґрунтуватися на наступному поколінні архітектури, відомої як Blackwell. Ці графічні процесори, ймовірно, будуть використовувати ще більш просунутий техпроцес і володіти покращеними характеристиками в порівнянні з серією RTX 40. Основна увага в архітектурі Blackwell буде приділена подальшому поліпшенню продуктивності трасування променів та інтеграції нових технологій штучного інтелекту.

GeForce RTX 50 може включати нові технології, такі як покращені версії DLSS та RTX, а також нові підходи до управління тепловиділенням та енергоспоживанням. Очікується, що ці карти пропонуватимуть значне покращення продуктивності та енергоефективності порівняно з поточними поколіннями.

 AMD Radeon RX 8000

AMD планує випустити серію Radeon RX 8000, яка буде заснована на покращеній архітектурі RDNA 4. Ці графічні процесори, ймовірно, будуть використовувати новий техпроцес і мати покращені характеристики в порівнянні з серією RX 7000. Основна увага в архітектурі RDNA 4 буде приділена збільшенню продуктивності та енерго , а також покращення можливостей роботи з віртуальною реальністю та трасуванням променів.

Radeon RX 8000 може включати нові технології, такі як покращені версії FSR та Ray Tracing, а також нові підходи до управління тепловиділенням та енергоспоживанням. Очікується, що ці карти пропонуватимуть значне покращення продуктивності та енергоефективності порівняно з поточними поколіннями.