MDA – перший відеоадаптер комп'ютерів IBM PC
Був представлений фірмою IBM у 1981 році як стандартний відеоадаптер, а також стандарт на монітори, що підключалися до нього. MDA не підтримував роботу у графічному режимі. Єдиним допустимим відеорежимом був монохромний текстовий режим (Video mode 7), в якому на екрані відображалася матриця символів з 80 стовпців і 25 рядків.
Відеорежими з такою кількістю символів у рядку та рядків на екрані прижилися; результатом цього є, наприклад, те, що вихідні тексти ядра Linux відформатовані так, що в кожному рядку міститься не більше 80 символів, що дозволяє без проблем переглядати їх у текстовому режимі. Для зображення символу використовувалася матриця 9x14 пікселів, з яких видима частина символу складалася як 7x11, а пікселі, що залишилися, використовувалися для формування порожнього простору між рядками і стовпцями. Стандартний відеоадаптер MDA був заснований на чіпі Motorola 6845 та оснащений 4 КБ відеопам'яті. Частота розгортки становила 50 Гц, і для роботи рекомендувався дисплей із люмінофором тривалого світіння.
Кожен символ міг мати такі атрибути: невидимий, підкреслений, звичайний, яскравий (жирний), інвертований і миготливий. Деякі з цих атрибутів можна було комбінувати, і, наприклад, можна отримати текст, який складається з яскравих (жирних) та підкреслених символів. Теоретично, роздільна здатність екрану MDA становила 720-350 пікселів. Таку цифру можна отримати, якщо перемножити ширину одного символу (9 пікселів) на кількість стовпців (80) та висоту символу (14 пікселів) на кількість рядків (25).
Однак відеоадаптер MDA був не здатний адресувати окремі пікселі, він працював у текстовому режимі, в якому в кожне знайоме місце можна було помістити один із 256 символів. MDA використовувала кодову сторінку CP437. Образи символів зберігалися в ПЗУ відеоадаптера, і відсутня можливість їхньої програмної зміни. Єдиний спосіб намалювати на екрані "графічну картинку" - використовувати ASCII-або ANSI-графіку. Оригінальна карта розширення, випущена IBM, містила крім MDA-відеоадаптера контролер паралельного порту, і повна назва такої карти була такою: "Monochrome Display and Printer Adapter" (MDPA) - адаптер монохромного дисплея та принтера. Використання такої карти позбавляло власника комп'ютера необхідності купувати окрему плату розширення для підключення принтера.
Роз'єм D-sub 9-pin (DE-9) на відеокарті. Вид на контакти з боку роз'єму, що підключається. Перший висновок праворуч угорі, дев'ятий зліва внизу.
